Менінгококова інфекція – антропонозне інфекційне захворювання з краплинним механізмом передачі, збудником якого є менінгокок. Захворювання має широкий діапазон клінічних проявів від безсимптомного бактеріоносійства до сепсісу та менінгоенцефаліту.
Менінгіт відомий з глибокої давнини.
У теперішній час менінгококову інфекцію у вигляді спорадичних випадків або епідемічних спалахів реєструють в усіх країнах. Найбільш високою захворюваність залишається на Африканському континенті.
Внаслідок високої чутливості до менінгококу хворіють переважно діти та молодь, що дозволяє віднести менінгококову інфекцію до дитячих інфекцій.
Передача менінгокока від хворого або носія здоровій людині відбувається під час дихання, вона інтенсифікується під час кашлю, чхання, розмови.
Зараженню сприяють скупченість, тісний контакт між людьми в закритих приміщеннях.
Менінгокок малостійкий у зовнішньому середовищі. Він швидко гине при висиханні, при відхиленні температури від 37°.
Дезінфекуючі засоби знищують менінгококи за декілька хвилин.
Сприйнятливість людей до менінгококу є загальною.
Інкубаційний (прихований) період – від 2 до 10 днів.
Початок хвороби раптовий. Виникає озноб, бурхливий підйом температури, головний біль. Періодично може виникати блювота. З’являються та швидко наростають менінгеальні симптоми.
Захворювання може перебігати у вигляді трьох клінічних форм: гострого назофарингіту, менінгококцемії (сепсис) та гнійного менінгіту.
До введення у практику антибіотиків 30-70% хворих померало від менінгіту. На даний час при умові раннього лікування прогноз став сприятливим, летальність знизилась.
Проте багаторічна динаміка захворюваності на менінгококову інфекцію характеризується великими циклами. У м. Києві останній циклічний підйом було зареєстровано у 2003-2004 р.р., що дає підстави вважати 2014 р. роком наступного періодичного підйому захворюваності на менінгококову інфекцію, початок якого прийшовся на період сезонності (лютий-травень) цієї хвороби.
Так, за 4 місяці 2014 р. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року захворюваність на менінгококову інфекцію зросла на 33,3%. При цьому летальність склала 36,4%. За весь 2013 рік не зареєстровано жодного випадку смерті від цієї хвороби.
У квітні поточного року (з 03.04 по 25.04.14 р.) по м. Києву зареєстровано 4 летальних випадки, в т.ч. 3 випадки серед дітей (2 роки, 3 роки та 13 років) у Дарницькому районі та 1 випадок у дорослого (38 років) з Солом’янського району.
Головні заходи боротьби з менінгококовою інфекцією направлені на раннє виявлення і лікування хворих для запобігання ускладнень та летальних випадків.
З метою обмеження розповсюдження захворювання в осередках здійснюють бактеріологічне обстеження спілкуючих. Виявленим носіям менінгококу проводять санацію для запобігання їх захворюванню та розповсюдженню збудника серед оточуючих.
Враховуючи невелику стійкість менінгококу в зовнішньому середовищі, в приміщеннях необхідно проводити щоденне вологе прибирання, часте провітрювання, використання ультрафіолетового опромінення повітря. Не допускається скупчення людей у невеликих тісних приміщеннях.
Для кожної людини головним є раннє звернення до лікаря при появі захворювання з гарячкою або назофарингіту. Особливо це стосується дітей раннього віку, яких необхідно терміново госпіталізувати для забезпечення повноцінного спеціалізованого лікування.
Джерело: санепідслужби Святошинського району
