Перехід України від ринкової економіки, поширення різних форм власності істотно змінили зміст суспільно-трудових відносин в націй державі. Виникла нагальна необхідність створення ефективного правового механізму регулювання колективних трудових спорів, конфліктів.

Важливим кроком у цьому напрямку стало прийняття у 1998 році Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) та створення Національної служби посередництва і примирення.

Національна служба посередництва і примирення складається з центрального апарату і 25 відділень в Автономній Республіці Крим та областях.

Пріоритетним напрямком діяльності Національної служби є взаємодія зі сторонами соціально-трудових відносин, спрямована на запобігання виникненню та врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) у ході примирних процедур.

Хочеться зупинитися на роз’ясненні окремих термінів та деяких аспектах вирішення колективних трудових спрів (конфліктів).

Колективний трудовий спір це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні, з одного боку є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація, та, з іншого  боку, власник підприємства, установи, організації (уповноважений ним орган чи представник).

Колективний трудовий спір розпочинається з формування вимог працівників. Формування і затвердження вимог найманих працівників на виробничому рівні здійснюється загальними зборами (конференцією) найманих працівників або шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.

Інформація про скликання зборів (конференції) доводиться до відома найманих працівників підприємства, установи, організацій не пізніш як за 7 днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення зборів (конференції, питань, що передбачаються для виносу на їх розгляд та обговорення.

Вимоги найманих працівників оформлені відповідним протоколом надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику).Дата вручення вимог власнику або уповноваженому ним органу (представнику) повинна бути зафіксована в журналі або в інших реєстраційних формах обліку вихідної кореспонденції або в формі підпису безпосереднього власника або керівника уповноваженого власником органу (представника) на другому екземплярі вимог, що залишається у представника найманих працівників, або поштовим документом (квитанцією), що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом.

Момент виникнення колективних трудових спорів - коли уповноважений представницький орган найманих працівників одержав від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Реєстрація колективного трудового спору здійснюється згідно Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 10.07.2007 № 47, Національною службою посередництва і примирення, державним органом, утвореним Президентом України для сприяння своєчасному вирішенню колективних трудових спорів, запобігання іх виникненню згідно подання відповідного відділення Національної служби посередництва і примирення в АР Крим та областях.

Слід звернути увагу, що висунення вимог та скерування їх власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), не дає підстав та права найманим працівникам не застосування  на даному етапі страйку - припинення роботи, що трапляється на практиці. Страйк застосовується як крайній засіб вирішення колективного трудового спору і не може бути розпочатий  до проведення примирних процедур.

Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється примирною комісією, трудовим арбітражем.

Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація продовжує тісно співпрацювати з відділенням Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області. Результатом довготривалих плідних зв’язків стало підписання у жовтні поточного року Угоди про співпрацю між управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та відділенням Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області.

Метою укладеної Угоди є об’єднання зусиль Сторін, спрямованих на поліпшення стану соціально-трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння їх своєчасному і справедливому вирішенню для зниження рівня конфліктогенності у Святошинському районі міста Києва.

Згідно пунктів Угоди про співпрацю Сторони взаємодіятимуть шляхом створення у м. Києві спільних робочих груп (комісій) зі складу представників Управління та Відділення НСПП для:

- періодичного розгляду найбільш гострих або довготривалих випадків дестабілізації стану соціально-трудових відносин у Святошинському районі м. Києва з метою вироблення пропозицій щодо їх справедливого вирішення;

- вивчення стану додержання законодавства про працю, положень колективних договорів (угод) з метою виявлення підприємств, установ, організацій, в яких виникають ускладнення соціально-трудових відносин, що може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

- підготовка спільних пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства в частині колективних трудових спорів (конфліктів).

Джерело: УПСЗН Святошинського району.