Щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС в Україні вшановують учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ сторіччя — аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС), розташованої у м. Прип'ять Київської області.

Масштаби цієї події набули характеру велетенської екологічної катастрофи, що зачепила життя десятків мільйонів людей в Україні та в сусідніх країнах. Причиною аварії стали використання застарілого (недосконалого) типу реактора, порушення технологічної дисципліни, допущення помилок під час проведення технологічного експерименту, домінування при прийнятті рішень політичних факторів над економічними, екологічними, моральними, ігнорування союзним центром прав та інтересів Української РСР.

У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650 тисяч чоловік зі всього Радянського Союзу, з яких більше половини були жителями Української РСР. Внаслідок катастрофи в Україні постраждало майже 3,5 мільйона чоловік, у тому числі 1,5 мільйона дітей. Близько 73 тисяч українців стали інвалідами. Смертоносна пляма накрила понад 1000 українських міст і сіл, а на карті України з'явилась 30-кілометрова «зона відчуження».

Ліквідація пожежі була лише початком титанічної роботи на станції, адже небезпека не зникла. Протягом 7 місяців людство, затамувавши подих, з острахом і надією, стежило за подіями в Чорнобилі. За найскромнішими підрахунками, свій внесок у справу будівництва саркофагу зробили близько 90 тисяч чоловік. 

30 листопада 1986 року було закінчено будівництво об’єкту «Укриття» над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.