9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом Президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997 року. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання. Учні та вчителі СЗШ №235 також долучилися до написання диктанту.

У цей день в кожному класі було написано диктанти про українську писемність.  Учитель української мови та літератури Котлярова Марія Степанівна залучила учнів 8-А класу до написання 15 Всеукраїнського радіодиктанту. Такі види робіт формують уважне ставлення до слова, до своєї культури, мови,  виховують відчуття єдності великої української нації.

Також було проведено виставку  стіннівок  до Дня української писемності. Учні 5-11-х класів намагалися знайти і відтворити найкращі вислови про мову, найцікавіші факти.

Особливо  треба  відзначити роботи Павлової М. (10-А), Романчука В. (10-А), Чібізова К. (9-Б), Долгих М. (9-Б), Тєрехової Д. (9-Б), Фурдиги В. (9-Б), а особливо – активність учнів  6-А класу.

Випуск стіннівок розвиває світогляд сучасного молодого українця, формує уміння аналізувати і синтезувати інформацію і найголовніше – переконує, що українська мова – сучасна європейська мова, що спроможна обслуговувати усі сфери діяльності людини.

Адміністрація школи висловлює щиру вдячність учителям кафедри української мови: Котляровій М.С.,  Новгородській О.Г., Семененко В.О. за патріотизм, активність та належну організацію роботи із підростаючим поколінням.

Довідоко: за православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій на телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.

Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…

Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври».

Джерело: управління освіти, молоді та спорту